я вже стомився стукати в зачинені двері
втомлено йду сутінню вже не святої землі
попираючи ногами камені й рештки кісток
біле волосся на фоні порожньої ночі
моє виснажене серце мало б давно вже спинитись
та все ж потроху плентається за мною серед стиґматів
землі, вбитої й безліч разів зґвалтованої
прив'язане ланцюжком м'язів до залишків зсохлих ребер
(
Read more... )